Выращивание RSS

16 марта 2004, 00:00 АПК-Информ

Влияние минеральных удобрений и способов сева на урожайные свойства гречихи

Ефективність різних способів сівби (суцільного, рядкового, вузькорядного, широкорядного, стрічкового та інших) в комплексі з іншими елементами технології і дією грунтово-кліматичних умов проявляються по-різному. Загущені посіви з слабким забезпеченням кожної рослини вологою та поживою дають неякісне насіння як за фізичними, так і врожайними властивостями. Зріджені посіви дають насіння з високими фізичними показниками, але сильно різноякісне і, в зв’язку з цим, з низькими врожайними властивостями. На думку Строни І.Г., Макрушина М.М., Дмитренка П.О. та Витриховського П.І., завдання полягає в тому, щоб творчо підійти до вибору оптимальної площі живлення [1-3].

Дія добрив проявляється не тільки при безпосередньому використанні під гречку, а й в післядії через насіння у вигляді модифікаційного ефекту. Кращі результати досягаються на низькому (N₄₅P₄₅K₄₅) фоні мінерального та органо-мінерального живлення [4]. На фоні цього варіанту в регіоні залишається не виясненим питання добору оптимального співвідношення між елементами при основному внесенні їх для забезпечення оптимальної густоти рослини.

Двофакторний дослід для дослідження впливу співвідношення мінеральних добрив та способів сівби на посівні якості та врожайні властивості насіння гречки проводився на дослідному полі УДАУ за схемою:

Фактор А - норма та співвідношення мінеральних добрив:

1. Без добрив (контроль).

2. N₄₅.

3. P₄₅.

4. K₄₅.

5. N₄₅P₄₅.

6. N₄₅K₄₅.

7. P₄₅K₄₅.

8. N₄₅P₄₅K₄₅.

Фактор В - способи сівби:

1. Звичайний рядковий, норма висіву - 3,6 млн./га схожих насінин;

2. Широкорядний з шириною міжрядь 45 см, норма висіву - 1,2 млн./га схожих насінин.

Площа облікової ділянки - 50 м². Повторність чотириразова.

Попередник - озима пшениця.

Фосфорні й калійні добрива вносили під основний обробіток грунту у формі суперфосфату гранульованого і калійної солі (40%), азотні - весною під передпосівну культивацію.

Модифікаційні зміни, що відбувалися під впливом екологічних факторів на врожайних властивостях насіння гречки, паралельно вивчались в порівняльному досліді, де попередником також була озима пшениця, але мінеральні добрива під гречку не вносились. Облікова площа ділянок тут складала 4 м² при шестиразовій повторності і рендомізованому розміщенні ділянок. Спосіб сівби - широкорядний з нормою висіву 1,2 млн. схожих насінин на гектар.

Врожайність материнських рослин гречки та її структура. Продуктивність рослин гречки на різних фонах живлення та за різних способів сівби істотно змінюється від дії досліджуваних факторів і погодних умов років досліджень.

Дані трирічних досліджень свідчать про суттєву перевагу звичайного способу сівби, при якому найвища врожайність гречки формується на фонах повного та азотно-калійного добрив - відповідно 13,3 та 12,4 ц/га. Виключення азоту з повного мінерального добрива призводило до зниження врожайності на 1,8 ц/га, або на 13,5%; фосфору - на 0,9 ц/га, або на 6,7%; калію - на 3,0 ц/га, або на 22,6%. Істотний приріст врожаю насіння забезпечили калійні та азотні добрива (табл. 1).

На широкорядних посівах найвищі врожаї гречки були на фоні повних мінеральних добрив, потім азотно-фосфорних та фосфорно-калійних добрив. При виключенні з повних мінеральних добрив азоту врожайність насіння знижувалася на 1,8 ц/га, або на 14,6%; фосфору - на 2,4 ц/га, або на 19,5%; калію - на 1,4 ц/га, або на 11,4%. Істотний приріст урожаю насіння був у варіантах фосфорних та азотних добрив. Ріст врожайності насіння відбувся за рахунок вищої насіннєвої продуктивності рослин і маси 1000 насінин.

За результатами дисперсійного аналізу, найбільший вплив на врожайність насіння материнських рослин мав спосіб сівби гречки - 82% (від 53,0% у 1999 році до 82,4% у 2001 році), дещо менший - фон живлення - 8% (від 0,7% у 2001 році до 17,7% у 2000 році) та взаємодія цих факторів - 10% (від 4,2% у 2001 році до 13,8% у 1999 році). На кінцеві результати суттєвий вплив мали погодні умови років проведення досліджень.

Встановлено сильний та середній кореляційні зв’язки між масою плодів з однієї рослини і кількістю гілок (r = 0,87) і вмістом сухої речовини у стеблах (r = 0,63); сильний зворотний зв’язок між врожаєм сухої речовини з 1 га та коефіцієнтом водоспоживання (r = -0,76).

Таблиця 1. Урожайність материнських рослин гречки залежно від фону живлення та способу сівби (середнє за 1999-2001 рр., ц/га) Фон живлення (фактор А) Спосіб сівби (фактор В) Середнє по фактору В Різниця до конт-ролю звичай-ний широко-рядний різниця до зви-чайного Без добрив(контроль) 8,6 8,4 -0,2 8,5 - N45 10,7 9,8 -0,9 10,3 1,8 P45 10,1 9,6 -0,5 9,8 1,3 K45 9,9 9,5 -0,4 9,7 1,2 N45 P45 10,3 10,9 0,6 10,6 2,1 N45 K45 12,4 9,9 -2,5 11,1 2,6 P45 K45 11,5 10,5 -1,0 11,0 2,5 N45 P45 K45 13,3 12,3 -1,0 12,8 4,3 Середнє фактору А 10,8 10,1 -0,7   Середнє по досліду 10,5 НІР05 - загальна = 1,5; фактору А = 0,5; фактору В = 1,1

Коефіцієнт детермінації свідчить про те, що формування маси сухої речовини з 1 га на 57% залежить від рівня водоспоживання, а врожайність насіння материнських рослин - на 57% - від площі листків на одній рослині (r = 0,76); на 60% - від продуктивності фотосинтезу (r = 0,78); на 52% від вмісту сухої речовини в листках (r = 0,72) та на 60% - від вмісту хлорофілу (r = 0,77).

Посівні якості насіння. Співвідношення добрив, способи сівби та погодні умови суттєво впливали на посівні якості насіння. Трирічні результати досліджень, отримані нами в умовах нестійкого зволоження південного Лісостепу України, свідчать про вплив на посівні якості насіння погодних умов, елементів живлення та способів сівби материнських рослин (рис. 1).

Рис. 1. Узагальнений показник якості насіння гречки залежно від фону живлення та способу сівби (середнє за 1999-2001 рр.)

Умовні позначення: Фон живлення (фактор А): 1. Без добрив (контроль). 2. N45. 3. Р45. 4. К45. 5. N45Р45. 6. N45К45. 7. Р45К45. 8. N45Р45К45. Спосіб сівби (фактор В): Р1-звичайний; Р2-широкорядний

Найбільш якісне насіння формувалося при звичайному способі сівби гречки. На фоні азотно-калійного, фосфорного та повного мінерального живлення за показниками лабораторної схожості воно відповідало категорії оригінального (лабораторна схожість 93,2-96,7%, енергія проростання 90,5-90,8%, сила росту 92,8-96,5%).

Встановлено середню зворотну кореляційну залежність між лабораторною схожістю насіння та середньозваженим числом днів, що припадає на час проростання однієї насінин (r = -0,63); тісну залежність між лабораторною схожістю та енергією проростання (r = 0,79) і між лабораторною схожістю та силою росту (r = 0,98).

За коефіцієнтами детермінації лабораторна схожість на 63% визначається енергією проростання і на 97% - силою росту.

Врожайні властивості насіння, сформованого на материнських рослинах. В середньому за роки досліджень врожайність першого насіннєвого потомства гречки була вищою на варіантах звичайної сівби; середня прибавка по досліду (0,5 ц/га) - достовірною. За звичайної сівби найбільшу прибавку врожаю отримано на фоні фосфорного (2,7 ц/га), азотно-калійного (2,1 ц/га) та азотно-фосфорного (1,2 ц/га) живлення; за широкорядної сівби - на варіантах фосфорно-калійного (2,4 ц/га), азотно-калійного та повного мінерального живлення (2,2 ц/га) (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність рослин першого насіннєвого покоління гречки залежно від фону живлення та способу сівби (середнє за 2000-2002 рр., ц/га) Фон живлення (фактор А) Спосіб сівби (фактор В) Середнє по фактору В Різниця до контролю звичайний широкорядний різниця до звичайного Без добрив(контроль) 11,5 10,9 -0,6 11,2 - N45 11,9 11,4 -0,5 11,7 0,5 P45 14,2 11,4 -2,8 12,8 1,6 K45 12,0 12,0 0,0 12,0 0,8 N45 P45 12,7 11,2 -1,5 11,9 0,7 N45 K45 13,6 13,1 -0,5 13,3 2,1 P45 K45 12,3 13,3 1,0 12,8 1,6 N45 P45 K45 11,7 13,0 1,3 12,4 1,2 Середнє фактору А 12,5 12,0 -0,5   Середнє по досліду 12,3 НІР05 - загальна = 1,4; фактору А = 0,5; фактору В = 1,0

Такі прибавки врожаю обумовлені оптимальною густотою рослин, активною фотосинтетичною діяльністю посівів, що сприяло росту маси насіння з однієї рослини, маси 1000 насінин.

На рівень врожайності насіння, в першу чергу, впливали способи сівби - 51%, фони живлення - 6%. Суттєвим був вплив взаємодії цих факторів - 43%.

На масу плодів з однієї рослини сильний вплив має фотосинтетична продуктивність рослин першого насіннєвого потомства (r = 0,76) та вміст сухої речовини в листках (r = 0,71). За коефіцієнтом детермінації маса плодів з однієї рослини на 58% залежить від продуктивності фотосинтезу і на 50% - від вмісту сухої речовини в листках.

Середній прямий зв’язок встановлено між продуктивністю однієї рослини та площею листя (r = 0,45), вмістом сухої речовини в стеблах (r = 0,45) і вмістом хлорофілу в листках (r = 0,67).

Безпосередньо на врожайність першого насіннєвого потомства мали вплив такі фактори: маса плодів з однієї рослини (r = 0,95), вміст сухої речовини в листках (r = 0,78), вміст хлорофілу (r = 0,77), фотосинтетична продуктивність (r = 0,88). За коефіцієнтом детермінації, врожайність першого насіннєвого потомства гречки на 90% залежить від маси плодів на одній рослині, на 61% - від вмісту сухої речовини в листках, на 60% від вмісту хлорофілу та на 77% - від продуктивності фотосинтезу рослин.

Встановлено середню кореляційну залежність між врожайністю першого насіннєвого потомства і площею листя (r = 0,60) та вмістом сухої речовини в стеблах (r = 0,53).

Проаналізувавши результати досліджень, можна зробити наступні висновки:

1. Насіння з більш високими посівними та врожайними властивостями формується за звичайного способу сівби. На фоні азотно-калійних, фосфорних та повних мінеральних добрив за показниками лабораторної схожості воно відповідало категорії оригінального (лабораторна схожість 92,3-96,7%, енергія проростання 90,5-90,8%, сила росту 92,8-96,5%).

2. Встановлена середня зворотна кореляційна залежність лабораторної схожості насіння від середньозваженого числа днів, що припадає на час проростання однієї насінини (r=-0,63); тісна залежність між лабораторною схожістю та енергією проростання (r=0,79); між лабораторною схожістю і силою росту (r=0,98).

3. Достовірно істотна врожайність насіння була:

за звичайної сівби у варіантах фосфорного (14,2 ц/га), азотно-калійного (13,6 ц/га) та азотно-фосфорного удобрення (12,7 ц/га);

за широкорядної сівби у варіантах фосфорно-калійного, азотно-калійного та повної норми мінерального добрива (13,0-13,1 ц/га).

4. Частка впливу досліджуваних факторів на продуктивність та врожайність першого насіннєвого потомства гречки розподілялася таким чином:

- способу сівби - 51%, взаємодії фону живлення та способу сівби - 43%, фону живлення - 6%;

- на масу плодів з однієї рослини сильний вплив має продуктивність фотосинтезу рослин (r = 0,76) та вміст сухої речовини в листках (r = 0,71);

- середньої сили прямий зв’язок існує між продуктивністю однієї рослини та площею листя (r = 0,45), вмістом сухої речовини у стеблах (r = 0,45), вмістом хлорофілу в листках (r = 0,67);

- безпосередньо на врожайність першого насіннєвого потомства мали вплив такі фактори: маса плодів з однієї рослини (r = 0,95); вміст сухої речовини в листках (r = 0,78); вміст хлорофілу (r = 0,77); фотосинтетична продуктивність (r = 0,88);

- встановлено середній кореляційний зв’язок між врожайністю першого насіннєвого потомства і площею листя (r = 0,60) та вмістом сухої речовини в стеблах (r = 0,53).

Білоножко В.Я.,

кандидат сільськогосподарських наук

Уманський державний аграрний університет

Обсудить в форуме