Форум: Овощи

К темам | Отметить все, как прочитанные | Показать обсуждаемую статью | К форумам

17 августа 2006, 16:22 Максим
Максим "Сегмент замороженных продуктов в структуре продовольственного рынка России составляет 16-17%. "Однако в сравнении с более богатыми странами (например, США), где тот же сегмент занимает 71-72%, эта цифра выглядит довольно скромно. " - шутка?
22 августа 2006, 12:04 Богдан
Богдан А як в нас? Поки ми значно відстаємо від Росії, але чи заплановані збільшення виробництва "Красою Херсонщини" і "Ольвітою" не наближать ринок до насичення на найближчий період? І наскільки конкурентноспроможні наші виробники, порівняно з потужними імпортерами, де дешевші фрукти і нелісові ягоди. Фактично Україна має перевагу на сьогодні лише в сегменті лісових ягід(чорниць). Хотілось би бачити більше на сайті і вжурналі інформації про цей ринок, технології (наприклад, який сорт помідорів найдоцільніше заморожувати і чому даний продукт майже не представлений на ринку?).
22 августа 2006, 13:02 Андрей
Андрей Богдане, ми декілька раз зверталися до цього ринку та надавали певну інформацію на сайті та в журналі, хоча, звичайно, дуже детального аналізу ринку немає. Ми дійсно відстаємо від Росії, що, однак, зумовлено частково тим, що ми маємо менше людей, що мешкають у мегаполісах, де темп життя примушує росіян більше споживати заморожених продуктів. А по-друге, ми маємо довший сезон свіжих овочів та фруктів, що є більш доступними за ціною. Крім названих Вами компаній, заморозкою в Україні займається ще досить велика кількість фірм. Вони, поки що, можуть конкурувати за ціною, але мають відносно слабкі бренди. Крім того, величезною проблемою є якість та ціна сировини. Якщо в цьому році проблем з овочевою сировиною немає, то ягоди за ціною є майже недоступними. Отже сировинна проблема - цен №1. А з чорницями у нас все гірше - они у нас дорожчають значно швидше, ніж на світовому ринку. Крім того, ніхто їх не вирощує в культурі, в той час як в багатьох країнах відбувається закладка величезних плантацій культурних чорниць, що можуть давати неабиякі зиски. Дякуємо за побажання. Постараємося звертати більше уваги на цей ринок. До речі, про ці речі буде йтися на конференціях, що ми зараз готуємо в Москві та в Києві. Дивіться розділ "конференції". Запрошуємо на ці особливі події!
27 апреля 2007, 17:43 Александр
Александр Андрей, а нельзя ли плучить список компаний, которые морозят овощи и ягоды в Украине.
28 апреля 2007, 23:29 Сергей
Сергей Нас не так уж и много, если интересуют конкретные вопросы, пишите на адрес [email protected]
8 мая 2007, 16:44 Бодя
Бодя Я нарахував вже понад 40 компаній, які займаються заморозкою. Підозрюю, їх значно більше. Хоча багатьох можна назвати просто "ягідниками". Але, найдорожче в цьому бізнес - саме морозильне та холодильне обладнання - тому звідси і треба відштовхуватися. Цікаво, що багато підприємств (в т.ч. представлених на роздрібному ринку не мають(або відмовляються) від морозильних тунелів, використовуючи камери.
8 мая 2007, 16:53 Андрій Ярмак
Андрій Ярмак Бодя, я не погоджуюсь з Вами на рахунок найдорожчого, але все залежить від того, як підходити до бізнесу. Звичайно, для тих 35, яких Ви нарахували, обладнання дійсно може бути найдорожчим елементом. А так, в подібному бізнесу, найдорожчими, думаю, будуть інвестиції в ТМ, дистрибуцію та персонал.
8 мая 2007, 17:18 Бодя
Бодя Давайте будемо реально оцінювати цей ринок. Тут ще нема жодних інвестицій в ТМ. Є певні спроби в Даруса, Ольвіти. (при чому для Даруса - це спроби не виробника, а дистрибютора, який фактично і тягнув досить довго цю ТМ). Плюс ще Рудь, Династія, Aro - зонтичні бренди, сформовані не продукцією заморозки. ВАТТЮС безболісно помінявся на Карпати-Еко. І хто це помітив? Інвестиції в персонал? Вони звичайно, мають бути. Але 1) не в сьогоднішній Україні 2) не в цьому низькотехнологічному бізнесі. Кого тут чого спеціально навчати? Дистрибуцію лідери тільки налагоджують. Найчастіше це робиться через продавців морозива. Ольвіта вже рік говорить про вихід у Львів. Але так і нічого нема. Що ж говорити про інших. Дистрибуція розвинена лише в імпортерів (Bonduelle, Hortex, Hortino, Айсбит).
8 мая 2007, 17:33 Андрій Ярмак
Андрій Ярмак Бачите, Ви навели чудовий реальний погляд - у всіх справи так собі, тому що вважають інвестиції в обладнання найдорочими. А Bonduelle, Hortex та Hortino отримують непогані прибутки на нашому ринку, тому що думають інакше. Тому я й говорю про дуже реальні речі.
8 мая 2007, 17:48 Бодя
Бодя Справа в тому, що ринок в нас ще не розвинений. З його розвитком, зростуть і маркетингові витрати наших виробників. А сьогодні це просто непотрібно. Адже гроші в Ольвіти чи Миронівського хлібопродукту є. Західні ж компанії, продаючи дорожчу продукцію, змушені вкладати гроші в бренд. Єдинийі розвинений бренд в Україні на сьогодні - Bonduelle. А в дистрибуцію імпортери змушені вкладати за визначенням.
8 мая 2007, 19:13 Андрій Ярмак
Андрій Ярмак Миронівський хлібопродукт не займається глибокою заморозкою - це була ідея Краси. Якби вони займалися, то впевнений, що робити б це по-іншому. А щодо потреби в збільшенні маркетингових витрат, то у Вас виходить велике протиріччя, отже Bonduelle - це бренд, а інші - не бренд. Bonduelle має гарний прибуток, а інші мають копійки. Хортекс - теж бренд в Україні, до речі.
10 мая 2007, 12:39 Павленко
Павленко Кожна компанія вміє рахувати окупність своїх затрат. Вартість формування бренду (не ТМ) дуже висока та займає багато часу. Нехай для заморозки (роздріб овочіфрукти) вона буде коштувати 300-400 тис долларів (мінімум) та 2 роки зусиль. Середніх розмірів компанія зможе продавати аж до 1000тон на рік при грязних (до оподаткування) прибутках в 1грн на 1кг. Таким чином окупність підприємства за рахунок затрат на розвиток бренду збільшується на 2 роки. В середньому окупність без затрат на бренд становить 3-4 роки в галузі - таким чином загалом окупність становитиме 5-6 років. Питання: ци це цікаво на високоризиковому ринку? Ні. Н аринку нерухомості це цікаво - вклав 20 млн дол в торгівельно-офісній центр і майже без ризиків маєш 7 років окупності. А в ситуаціі з заморозкою то ми входимо в ВТО, то не входимо, то в нас є сировина то немає (заморозки, посухи, паводки, град ...) + сезонність виробництва. Тому поки-що розвивати бренд в заморозці вигідно (як вірно відмітив Бодя) тільки зонтичним брендам, у яких налагоджені канали дистрибуції та маркетинговий відділ може працювати частину свого часу над іншим брендом. Всі інші йдуть по шляху еволюційного розвитку. І коли компанія зможе продавати на ринку 3-4 тис тонн тоді затрати на бренд вже не будуть таким тягарем лягати на бюджет. На сьогодні на жаль навіть з брендом одній компанії буде важко досягнути таких продажів цього чи наступного року.
10 мая 2007, 13:20 Андрій Ярмак
Андрій Ярмак Думаю, що це питання підходу. Важко повірити, що хтость з сьогоднішніх виробників дійде до бренду. Радше ввійде потужна компанія і створить його на рівному місці. Якщо спочатки свідомо робити не так, то важко потім це змінити.
13 мая 2007, 15:56 Бодя
Бодя Я вважаю, що створюючи спочатку регіональні бренди чи бренди на певний сегмент з меншими витратами, виробники прийдуть і до створення справжніх брендів. Це природній процес. Як довго формувалися бренди на ринку соків? Зараз таке проходить, наприклад, з сирами. Але раніше, коли ці ринки були слаборозвинені, їм ці бренди були непотрібними. Як зараз заморозці. Найпотужніша вітчизняна ТМ на ринку заморозки, - Дарус, не належить виробнику продукції. Але це вже хороша ТМ, хоча ще не бренд. Краса Херсонщини вийшла із спожичого ринку, а Дарус без перерви залишився. Я сумніваюсь, що витрати на Дарус становили велику суму. Всі маркетингові комунікації - це обмежена реклама в пресі. Проте це вже велике досягнення на нашому ринку. До речі, Hortex теж ще не є брендом в Україні.
13 мая 2007, 18:12 Андрій Ярмак
Андрій Ярмак Hortex якраз є брендом. З усіх точок зору. А Дарус до бренду там само далеко, як Хортексу до ТМ, тількі в інший бік:). Регіональні бренди - без проблем. Можна мати бренд окремого села, наприклад. Я знаю в селі де я народився була бабця, яка гнала найкращий самогон. За нього платили, якщо не помиляюся, на 50 коп. більше. Непогано, звичайно, як для села. Але вона заробляла не більше ніж інші. Звичайно, бренд заморозчикам не потрібен, допоки вони не збанкрутували. Або непотрібен, якщо грошей на нього нема. Тоді це чудова відмазка - "навіщо тіпа бренд". Я якщо хтость зробить бренд і отримає 50% ринку, іншим без бренду місця під сонцем не буде. Консервація до речі - найкращий приклад. Не потрібен був бренд 5-10 років, поки росія все забирала. А в цьому році не бренди не продаються. Мінуси пішли, да щей які. Так що я можу з Вами погодитися лише в тому, що не потрібен бренд тому, хто не має на нього грошей або не розуміє, що це таке. Але такі "бізнесмени" залишаться з тим, з чим вони є зараз.
18 мая 2007, 09:24 Александр
Александр Дело не в сырье и не в производителе, а в подходе. В России сейчас могу с ходу вспомнить 15-17 ТМ замороженных овощей, принадлежащих российским компаниям. Из них только 6 марок принадлежат производителям ( причем из этих 6 производителей только три замораживают сырье, а остальные просто фасуют в свои пакеты из польского и китайского сырья), 5-6 ТМ торговых сетей и 5-6 ТМ производителей мороженого и дистрибьюторских компаний. То же будет и в Украине. Посмотрите что сделал Рудь - заказал свою ТМ у поляков. Какие-то шансы есть у Даруса, если он за 2 ближайших года сделает серьезные шаги. А дальше бут перечисленные вами бренды:Хортекс, Бондуэль и ТМ украинских и международных сетей.
19 мая 2007, 08:41 Андрій Ярмак
Андрій Ярмак Согласен с Александром, что все дело в маркетинге. Самый простой способ - это взять китайское или польское сырье (в этом году с польским может быть сложнее) и создать ТМ. Деньги зарабатывают не производства, а бренды. Производство - это лишь один из инструментов. И если ты им владеешь, что являешься его заложником. А если у тебя есть бренд, то ты можешь выбирать среди произвоств.
21 мая 2007, 18:20 Бодя
Бодя Рівень брендовості Hortex'у є дуже спірним питанням. Не сумніваюсь, Hortex є брендом в Росії і Польщі. Мені важко оцінити всеукраїнську ситуацію (зокрема, київську, по якій Ви напевно судите). У Львові навряд поляки значно випереджають Дарус чи Артіку. На жаль, ми поки не провели грунтовного маркетингового (польового) дослідження, тому буду користуватися вторинною інформацією, спілкуванням із знайомими і першопричинами формування бренду (реклама, наявність продукції). Отже, у Львові до споживача доходить дуже обмежена інформація про ТМ галузі. Переважно це Bonduelle. Ду-уже це Дарус, ще рідше (тобто надзвичайно поодиноко і в спеціалізованих журналах) Hortex, Артіка чи інші. Фактично крім бельгійців не рекламується ніхто. Представленість в розробі. Тут знову найкраще з Bonduelle. Їхня продукція лежить у переважній більшості великих і середніх магазинів мереж (Арсен, Сільпо, METRO), хоча й відсутня у дрібних і немережевих магазинах (зокрема, і в чисельній мережі Барвінок). Hortex зосередився лише на найбільших (Арсен, METRО), будучи повністю віджсутнью в інших магазинах (в т.ч. Сільпо). Дарус - Арсен, Вопак, інколи немережеві магазини. Артіка - Арсен, Барвінок (єдина брендована продукція в цій мережі). 4 сезона - Сільпо, METRО. Останнім часом все більше продукції ТМ "Рудь" і одеської Левади (неупаковані овочеві суміші). Їхньої сильною стороною є налагоджена дистрибуція, внаслідок чого вони присутні у дрібних магазинах (Левада також у Барвінку, Рудь у Вопаку). Внаслідок чого, я роблю висновок, що єдиними брендом є Bonduelle. Hortex, Дарус, Артіка, Рудь, 4 сезона мають певні ознаки бренду, але не можуть ПОКИ ЩО ними називатися. Ще змушений з Вами не погодитися, що гроші зарообляє не виробництво, а бренди. По-перше, виробництво формує бренди. По-друге, виробництво без бренда може приносити прибуток, бренд безх виробництва (хоча б замовного) - ні. Наприклад, ринок соку. Скільки капіталу одесатами було вкладено в так звані "білі" соки? Це теж певний бренд (чому свідчення загальноідома судова тяганина з Вінніфрутом), але не зовсім. А прибуток безумовно є. Чимало волинських чорничників мають своє виробництво і отримуваний прибуток поки не змушує їх думати про бренд. Хоча і їхній час прийде. Є підприємства, які просто морозять на замовлення, без жодних турбот з сировиною чи пошуком кінцевого споживача і отримують пристойну рентабельність. Я знаю людей (справді успішних практиків), які стверджують, що реклама є засобом, який потрібно застосовувати вже при поганих справах бізнесу. я з цим категорично не погоджуюсь. Але правда думаю десь посередені між Вашим твердженням і їх. Для довідки: У Львові: найбільший дрібнооптовий і роздрібний магазин - METRO Cash&Carry (з обмеженим колом споживачів) 4 великих супермаркети Арсен (ТК Інтермаркет) 3 великих і 2 середніх супермаркети Сільпо (Корпорація Fozzy Group) 1 великий (Cash&Carry) і 1 малий супермаркети Рукавичка (ТВК Львівхолод) 13 малих і середніх дисконтних магазині "Барвінок" (ТК Інтермаркет) 5 малих і середніх супермаркетів "Вопак" (Коропорація ПАККО)
21 мая 2007, 18:31 Андрій Ярмак
Андрій Ярмак Дуже цікаво почитати Вашу сентенцію "виробництво без бренда може приносити прибуток, бренд безх виробництва (хоча б замовного) - ні". А хто говорить інакше? Просто замовне виробництво і власне виробницво - це дві величезні різниці. Для прикладу, однак з найбільши ТМ спортивного одягу в світі має всього 500 працівників по всьому світі і жодної фабрики. А прибутки має чи на найбільші. Особливо якщо порахувати повернення на інвестиції. Тому, звичайно, виробництво може приносити певні прибутки, але ці прибутки в жодному разі не можна порівняти з прибутками підприємств, що мають власні бренди. Іншими словами, без брендів можна трохи заробити, якщо пощастить. А щоб заброляти дорбе, потрібен бренд. Подивіться на списка найзаможніших компаній світу і знайдіть серед них ті, які не мають власного бренду (крім тих, хто має доступ до дармових природних ресурсів). В умовах, коли на рину заморозки немає бренду, перший, хто його створить, буде мати дуже гарні прибутки. Якщо ж бренд вже є (а ми бачимо зараз мінімум 2, з цієї дискусії), то свторювати бренд буде складніше.
21 мая 2007, 18:47 Бодя
Бодя Не сперечаюсь, що виробництво з брендом приносить вищі прибутки. Але основне таки виробництво. І я все-таки думаю, що в Україні лише один брен і той слабенький (зокрема, вуськоспеціалізований). Ринок росте і тому на цьому етапі створювати бренд ще не тяжко. По регіонах, раз за разом. Думаю ще не один рік ситуація кардинально погіршуватися не буде. І надалі основною проблемою ринку залишатиметься сировина. А з розвитком с/г України (що відбувається активно зараз, і ще активізується із скасуванням того клятого мораторію) наші підприємства (не лише чорничники) мають шанс і на експорт.

Сообщений - 27 (показано с 1 по 20)

Страницы: 1 2 ► ►►

Размещение сообщений разрешено только авторизованным пользователям.